Для ТЕБЯ - христианская газета

Волчья семья.
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Волчья семья.



Мне охотником поведана история
Прав он иль не прав, я промолчу…
И, о всем услышанном, не спорю я
Но в душе я плачу и кричу…

Не давно, на закрытии охоты
В загонке шли охотники одни
Подтаяли снега, сквозь эти воды
По лесам, с усилием, брели.

Увидели, что прямо среди леса
Волк с волчицей потрошит козла
Начали стрелять из интереса
Удачною охота их была…

Собаки лаяли… Смотрел волк на волчицу…
Как будто бы смотрел в последний раз…
Она читала в взгляде: нужно скрыться-
Таков тот был прощальный блеск их глаз.

Он вышел из оврага, по пригорку
Охотников стараясь уводить...
Спасать семью- задача была волку
Не уставали те охотники палить…

Он уводил стрельцов за гладь озерка
Не знал, что спутница уже мертва…
Я удивляюсь жертвенности волка:
И мысль одна – останься мать жива!

А тот охотник продолжает свои речи
Когда мы к самке мёртвой подошли
Увидели в ней раны от картечи
Жакан свел жизни шансы на нули…

Зашевелились в животе её волчата
Слеза бежала в снега белизну…
Не увидят дом лесной щенята
И дичь им не поймать уж ни одну…

Кровавый след на снеге волк оставил…
Охотники спешили по пятам…
Он думал, что семью свою избавил…
И гордо смерти жало принял сам….

Они его настигли за пригорком…
Он, обессилив, молча умирал…
Охотники глумились над тем волком
И каждый, как хотел, в него стрелял…

*******************************

Не буду делать выводы, друзья, я
В охоте этой мне не ведом толк…
Но думал зверь, от боли умирая-
Кто знает? Кто же в этой жизни- волк????

Об авторе все произведения автора >>>

Андрей Краснокутский Андрей Краснокутский, Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил...
e-mail автора: kravas@email.ua

 
Прочитано 1540 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Галина Компанец 2017-05-31 22:19:11
Спасибо. Есть о чем подумать. Благословений!
 Комментарий автора:
Да...Спасибо!

Ирина Фридман 2017-06-03 20:28:13
Андрей, спасибо за подаренные мысли.
Да благословит вас Господь!
 Комментарий автора:
Сердечно благодарю!

читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Разговор о телевизоре. - Марина Файзуллина

Письмо отцу. - Курганская Надежда
На годовщину смерти моего отца.

Хлеб жизни - Дина Маяцкая

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Время собирать плоды... Семье Сахарчук, посвящается. - Коц Валентина

Поэзия :
Второй Адам – с неба! - Андрей Краснокутский

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.ForU.ru - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting





Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум

Rambler's Top100
Яндекс цитирования

Rambler's Top100